Функції права як прояв суті.
Передусім, суть проявляє себе діяльно, через функції. Суть проявляє себе у функціях сутнісного характеру.
· Право виступає у функції міри* необхідності. Це нормативним чином виражена насущна потреба в ухваленні рішення. Право утілює в собі вимогу історичної необхідності, яка в різні часи проявляється по-різному. Кожен час потребує людей цілком певної активності і відповідальності. У цій функції суть і проявляє себе в якості своєрідної моделі необхідної і можливої поведінки людей, від якої залежить і сама доля суспільства. Право виступає і нормативним оформленням і нормативним обмеженням цієї поведінки, і стимулюючою силою. Воно перетворює історичну необхідність з системи умов в певним чином мотивовану систему діяльності людей. Мотиваційною основою такої поведінки виступає система базових цінностей, що склалися. Завдання права - дати можливість розгорнутися історичній необхідності через систему цінностей.
· Право виступає у функції міри* свободи. Свобода є здатністю людини організовувати власну діяльність відповідно до власних задумів і неминучих вимог, обмежень епохи. Проблема свободи є там, де нерівні один одному люди. Взаємодія цих людей і вимагає цілком певного порядку.
* * Міра в праві - це оптимальна формула права. Вона створює умову передбачуваної поведінки людей. Міра припускає надійну гарантованість тих зусиль, які роблять люди і тих результатів, яких вони досягають. Міра припускає наявність таких меж, де особа опиняється в ситуації неподопечности. Крім того, вільна поведінка людей перестає бути вільною, якщо люди не здатні діяти погоджено, шукати компроміси, виходити до консенсусних рішень, звідси, міра містить в собі установку, деякий внутрішній імператив на компроміс. Міра припускає такі форми взаємодії людей.
· Право виступає у функції міри* рівності. Якщо суспільство - це завжди складна система взаємодії нерівних один одному людей, то завдання полягає в тому, щоб знайти міру рівності - це, по суті, прагнення узаконити засобами права ту міру нерівності, яка благотворним чином позначається на його історичній долі, забезпечує його розвиток. "Свобода - це право на нерівність" (Бердяев). Нерівність може бути як джерелом благополуччя і розвитку суспільства, так і його руйнівною силою.
· Право виступає мірою* справедливості, де справедливість є визнанням суспільством в якості правомірної тієї системи організації життя, з яким люди стикаються. Це відношення до діючого права, його джерел і держави, яка, кінець кінцем, наділяє право діяльними можливостями.