Робота для студентів

Будучи студентом потурбуйтеся про роботу вже сьогодні. БЕЗКОШТОВНО залиш своє резюме для 5000 роботодавців.

Переглянути деталі

Не цікаво!

Пошук на сайті від Google

Пошук на сайті від Yandex

Чуттєве і раціональне в пізнанні

 

Знання людини спочатку існує у вигляді певних образів свідомості. Але ці образи неоднакові по характеру свого формування і по способах руху, мають свою специфіку. І отже виникає питання про те, як складається структура знання.

У філософських системах Нового часу виділялися дві форми знання : чуттєве і раціональне (і відповідно до їх філософські напрями, що віддають пріоритет одному, або іншому - емпіризм і раціоналізм, від латів. empirio - досвід, і лат. ratio - розум, основа). Ці форми знання частенько розглядалися як два послідовні етапи його формування.

З точки зору емпіризму, матеріалізму - історично і логічно першим ступенем пізнавального процесу є чуттєве пізнання ("немає нічого в розумі, чого раніше не було в почуттях", Локк). Воно безпосередньо включене в матеріально - чуттєву діяльність людей і пов'язано з безпосередніми контактами людини із зовнішнім світом.

Найпростішою, елементарною формою чуттєвого пізнання є відчуття. Відчуття виникає в мозку людини в результаті дії на органи чуття яких-небудь об'єктів. Матеріальна дія тієї або іншої речі, породжуючи матеріальну реакцію організму, одночасно перетвориться в нову, не властиву самому предмету якість - його суб'єктивний образ. Таким чином відчуття є суб'єктивним ідеальним чином предмета, оскільки відбиває, заломлює дію предмета через призму людської свідомості. Саме через відчуття людина отримує усю первинну інформацію про об'єктивний світ.

Відчуття - це чуттєвий образ окремих сторін, процесів, явища об'єктивного світу. Через активну діяльність людської свідомості образи відчуття, поступаючи в людський мозок, піддаються активній обробці і перетворюються на образи сприйняття.

Сприйняття - це цілісний чуттєвий образ предметів, процесів даних за допомогою спостереження. Сприйняття зароджується і існує у свідомості як форма активного синтезу різноманітних проявів предметів і процесів, яка нерозривно пов'язана з іншими актами пізнавальної діяльності. Саме тому процес сприйняття носить активний і творчий характер.

Цілісні чуттєві образи сприйняття в результаті інтенсивної взаємодії людини з довкіллям накопичуються в його свідомості Накопичення і збереження цих образів у свідомості людини здійснюється через пам'ять. Не випадково філософи і психологи називають пам'ять "комори образів". Завдяки пам'яті ми можемо утримувати і відтворювати цілісний образ навіть тоді, коли він нам безпосередньо не дан. В цьому випадку функціонує складніша форма чуттєвого пізнання - представлення. Представлення - це опосередкований цілісний чуттєвий образ дійсності, що зберігається і відтворний у свідомості за допомогою пам'яті

Відчуття, сприйняття і представлення в абстракції можна розглядати як послідовні етапи формування образів чуттєвого віддзеркалення дійсності. Але в реальному процесі пізнання вони діють взаємозв'язано, впливаючи один на одного і випробовуючи дії раціональних форм пізнання, логічного мислення.

Раціональне пізнання, логічне мислення розглядається як другий, вищий рівень пізнання (у раціоналізмі воно може передувати чуттєвому пізнанню, напр., у формі "природжених ідей" - форм, чисел, вищих цінностей; до формули емпіризму "немає нічого в розумі, чого раніше не було в почуттях", раціоналіст Лейбніц додає: "окрім самого розуму"). Мислення - це активний процес пізнавальної діяльності свідомості. Воно діє на тому рівні, де немає безпосереднього контакту з об'єктивною дійсністю. Мислення спирається на результати чуттєвого пізнання і дає узагальнене знання. Прибічники діалектичного матеріалізму дають таке визначення мислення. Мислення - це цілеспрямоване, опосередковане і узагальнене віддзеркалення у свідомості людини істотних властивостей і стосунків дійсності.

Мислення здійснюється в трьох основних формах: поняття, судження і висновки. Поняття - це форма думки, в якій відбиваються загальні, істотні властивості, зв'язки і стосунки дійсності. Поняття і кончина зближує те, що їх зміст носить узагальнений і опосередкований характер. Але між ними є і відмінності. Представлення дає наочний образ дійсності. Зміст поняття позбавлений наочності. У представленні відбиті загальні ознаки об'єктів, в понятті ж рівень узагальнення доведений до виділення істотного.

Поняття виникають і існують у свідомості людини в певному зв'язку, у вигляді суджень. Думки про щось поняттями - це означає судити про нього, виявляти його певні зв'язки і стосунки. Судження - це така форма думки, в якій за допомогою зв'язку затверджується (чи заперечується) що-небудь, - про що-небудь.

До того або іншого судження людина може прийти або шляхом безпосереднього спостереження якого-небудь факту або опосередковано за допомогою висновку. Висновок - це форма думки у вигляді міркування, в ході якого з одного або декількох суджень, що іменуються посилками, виводиться нове судження, яке називається ув'язненням або слідством. Наприклад, з двох суджень - "усі елементарні частки мають масу" і "X - знову відкрита елементарна частка" - логічно витікає вивід, що "X має масу".

Діалектичний матеріалізм, виділяючи чуттєве і раціональне як два ступені пізнання, не протиставляє їх один одному. Його представники (Маркс, Енгельс) стверджують, що ці східці знаходяться в постійній взаємодії, утворюють нерозривну єдність пізнавального процесу. Раціональні форми пізнання неможливі без форм чуттєвого пізнання. Звідси вони черпають початковий матеріал. У свою чергу, на рівні людської свідомості чуттєве пізнання перебуває під впливом раціонального пізнання. Відчуття, сприйняття, представлення людини несуть в собі характеристики усієї духовно-інтелектуальної діяльності свідомості.

Загальна філософія

Ми Vkontakte.ru

Випадкова стаття